Нові модифікації ударних безпілотників і систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру створюють для Києва серйозну загрозу напередодні опалювального сезону. Удари по лініях електропередачі та енергетичних об’єктах показують: Україні необхідно не лише відновлювати пошкоджене, а й створювати децентралізовану систему, яка зможе працювати навіть у випадку втрати великих енергетичних об’єктів.

Одним із таких рішень можуть стати мобільні котельні на твердому біопаливі. Особливо актуальним це може бути для районів Києва, де централізоване теплопостачання найбільш вразливе до наслідків атак.

Мобільні котельні як резерв для Києва

Україна має власних виробників пелетних котлів, тому частину необхідного обладнання потенційно можна виробляти всередині країни. Такі системи можуть використовувати пелети та інше тверде біопаливо й стати резервним джерелом тепла для окремих об’єктів і районів.

Перевага такого підходу — децентралізація. Замість повної залежності від кількох великих об’єктів місто отримує мережу менших джерел тепла. В умовах війни це може підвищити стійкість критичної інфраструктури.

Питання лише в тому, чому такі проєкти не реалізуються значно активніше, особливо коли ризик ударів по енергетиці був прогнозованим.

Кукурудза та агровідходи можуть стати паливом

Україна — велика аграрна країна, тому потенційною сировиною для виробництва біопалива можуть бути агровідходи та частина сільськогосподарської продукції, яку складно або економічно невигідно експортувати.

За відповідної економічної моделі це могло б вирішувати одразу кілька завдань: забезпечувати паливом резервні системи опалення, створювати додатковий внутрішній попит на аграрну продукцію та підтримувати фермерські господарства. Тобто енергетичну й аграрну політику в цьому питанні варто розглядати разом, а не як два незалежні напрями.

Міскантус — енергетична культура на десятиліття

Ще одним перспективним напрямом може бути вирощування міскантусу — багаторічної енергетичної культури з високою врожайністю біомаси. Його особливість полягає в тому, що плантація закладається на багато років і надалі може регулярно давати сировину для виробництва твердого біопалива. Для України це особливо цікаво через можливість використовувати землі, які малопридатні для традиційного сільського господарства.

Головна проблема — значні початкові інвестиції. Саме тому без кредитних програм, державних гарантій та довгострокової енергетичної стратегії масштабне вирощування таких культур розвиватиметься повільно. Міскантус варто розглядати не просто як аграрний експеримент, а як один з елементів системи відновлюваної та децентралізованої енергетики.

Великі енергооб’єкти більше не можуть бути єдиною опорою

Війна продемонструвала вразливість моделі, за якої величезне місто залежить від обмеженої кількості великих електростанцій і теплоелектроцентралей. Пошкодження одного такого об’єкта здатне створити проблеми одразу для сотень тисяч людей. Відновлення великої енергетичної інфраструктури при цьому потребує значних коштів і часу, а відновлений об’єкт знову залишається потенційною ціллю.

Тому майбутня українська енергетика має бути значно більш децентралізованою: локальна генерація, мобільні та модульні котельні, біопаливо, відновлювані джерела енергії та резервні системи повинні доповнювати традиційну енергетичну інфраструктуру.

Нові дрони потребують нових підходів до захисту

Окремою проблемою залишаються ударні БПЛА. Їхні характеристики постійно змінюються, а отже, засоби протидії також мають розвиватися. Використання дорогих авіаційних і зенітних систем проти відносно дешевих безпілотників створює очевидну економічну проблему: вартість перехоплення іноді може бути непропорційною вартості самої цілі.

Саме тому Україні необхідно інвестувати в багаторівневий захист міст, де дорогі системи доповнюються дешевшими технологіями виявлення, супроводження та перехоплення БПЛА. Важливу роль тут можуть відігравати автоматизація, сенсорні системи, радіолокаційні засоби, програмне забезпечення та алгоритми, здатні швидко аналізувати траєкторії повітряних цілей.

Україна має сильних математиків, програмістів та інженерів. Завдання держави — об’єднати ці компетенції та створити умови, за яких перспективні рішення можна швидко перевіряти, сертифікувати й масштабувати.

Києву потрібен комплексний «купол»

Мова не повинна йти про одну технологію, яка нібито вирішить проблему повітряних атак. Реалістичнішим є створення багаторівневої системи захисту Києва та інших великих міст, де різні засоби виявлення й перехоплення працюватимуть як єдина мережа.

Паралельно містам потрібен власний «енергетичний купол» — резервні джерела електроенергії й тепла, мобільні котельні, запаси палива та можливість швидко ізолювати пошкоджені ділянки системи. Адже навіть найкраща протиповітряна оборона не може гарантувати перехоплення абсолютно кожної цілі.

Енергетика, аграрний сектор і технології мають працювати разом

Україні необхідна комплексна державна програма, яка об’єднає енергетиків, аграріїв, інженерів, математиків, IT-фахівців та представників оборонного сектору. Один напрям такої роботи — розвиток біоенергетики: міскантус, аграрна біомаса, пелети, локальні й мобільні котельні.

Другий — технологічний захист критичної інфраструктури від нових типів повітряних загроз.

Головне — перейти від реагування на наслідки до підготовки заздалегідь. Україна має землю, біомасу, виробничі можливості, інженерів і сильний IT-сектор. Питання полягає в тому, наскільки швидко ці ресурси вдасться об’єднати в єдину систему.

В умовах постійних атак децентралізована енергетика та технологічний захист міст — це вже не лише питання економіки чи екології. Це питання стійкості країни.