На сьогоднішній день сурогатне материнство вже дозволене у багатьох країнах, але ще не у всіх країнах налагоджено цю систему таким чином, щоб вона працювала належним чином. У яких країнах які проблеми в цій сфері, я докладно розповім.
Візьмемо, наприклад, Велику Британію та Канаду. У Великій Британії дозволено сурогатне материнство. Але є одна проблема. Воно дозволено тільки на некомерційному рівні і рекламувати сурогатне материнство не можна, і, відповідно, шукати собі сурогатну маму не можна. Теоретично батьки, яким потрібна така програма оскільки в них немає іншого способу стати батьками, крім сурогатного материнства, вони повинні десь у метро познайомитися, або сісти на одну лавочку і раптом почати вголос говорити про сурогатне материнство. І мама сурогатна має це почути. Інакше зустріч їх неможлива. Клініка суворо карається за посередництво. Пропонувати пацієнтам категорично сурогатну маму заборонено. Тому кількість програм у Великій Британії дуже обмежена. Така Ж проблема і в Канаді, там діють такі ж строгі правила.
А ось у США дозволено комерційне сурогатне материнство, та дозволена діяльність відповідних агентств. Мало того, у США дозволяється, коли сурогатна мама виношує ембріон, навіть не батьків, а просто донорський ембріон. Тобто, народжена дитина не матиме генетичного зв’язку з жодним з батьків. В Україні, наприклад, це заборонено. Як мінімум з одним із батьків дитина, народжена в рамках програми сурогатного материнства, повинна мати генетичний зв’язок. Інакше це вважається торгівлею дітьми. Для цього наприкінці програми подається протокол про генетичну спорідненість. І якщо раптом у вас немає можливості дати свій генетичний матеріал, то така країна як Україна не підходить вам для проведення програми сурогатного материнства.
Щодо нетрадиційних пар, також є країни, де така програма дозволена для них, наприклад, як в Ізраїлі чи США, і де заборонено, як це в Україні. Тут сурогатне материнство категорично заборонено законом для нетрадиційних пар, двох чоловіків чи двох жінок. І це несе кримінальну відповідальність. На жаль, в Україні ще й досі відбувається дискримінація стосовно цих людей. Але такі правила. Є країни, наприклад, Мексика, де проводять сурогатне материнство для одиноких чоловіків. Але там все це законом не дозволяється, тобто пощастить не пощастить.
Тому коли ви йдете на якусь процедуру, ви повинні з юристом радитись, щоб у вас були всі законні підстави для її проведення. Якщо у вас, наприклад, нетрадиційна пара, то краще проводити сурогатне материнство у США чи Ізраїлі, або там, де це дозволено законом. Тому що ви можете зіткнутися з тим, що мама сурогатна раптом стане вже не сурогатною мамою, а повноправною мамою цієї дитини. Вона у вас цю дитину може забрати і не повернути, або ж цю дитину взагалі заберуть у дитячий будинок.
Є країни, де сурогатне материнство не дозволене, наприклад, як у Кенії, але його проводять, бо генерали місцеві, високопосадовці, домовляються з клінікою щодо якоїсь конкретної людини чи пари. Тобто за законом не можна, але якщо дуже потрібно і за тебе замовив слівце чиновник, то можна. Проте це все одно не законно і можуть виникнути серйозні питання щодо повернення до рідної країни з цією дитиною.
Є країни, де за законом сурогатне материнство дозволене і програми проходять досить добре, але немає сурогатних мам, і це теж проблема. Наприклад, Грузія чи Вірменія, де дозволено сурогатне материнство, проводиться згідно із законом і все правильно. Але прем’єр-міністр Грузії виступив нещодавно із заявами про те, що в Грузії скоро сурогатне материнство буде закрите, заборонене для іноземних пацієнтів. До того ж, як я вже зазначив вище, там немає сурогатних мам. Країна маленька, 3 мільйони людей, і сурогатних мам практично немає. А туди приїхало вже сотні охочих людей, пар, вони уклали договір і зараз уже три роки чекають на старт своєї програми. А на практиці ми бачимо, що буквально 2-3 програми провели на всю Грузію для іноземних пацієнтів, а сотні людей уже заплатили гроші та чекають!
Тому коли ви вибираєте країну, в якій плануєте пройти програму сурогатного материнства, дивіться дуже акуратно, щоб не залишитися і без грошей і без дитини. Читайте форуми, спілкуйтеся, особливо з тими людьми, які вже привезли дитину. Вони часто їздять групами, всі знайомляться один з одним, влаштовують семінари. Десятки, сотні людей їздять за такими програмами закордон і для того, щоб ви не потрапили в ситуацію, коли ви залишитеся без дитини та без грошей, потрібно дуже уважно читати та обирати. Читати, дивитися, щоб у вас був результат позитивний, щоб у вас не виникли проблеми із законодавством, щоб ви могли собі оформити всі документи правильно.
Наприклад, деякі країни випускають лише після тесту ДНК дитини та батьків, зробленого не в Україні, а в тій країні, куди їде дитина. У США, наприклад, спочатку потрібне генетичне підтвердження. Ізраїль – спочатку рішення суду та підтвердження, яке дає лише одна лікарня. Ось всі ці моменти і нюанси компанія, яка проводить медичну програму, повинна знати, і намагатися вам дати гарантію, тому що кожна країна має свої особливості оформлення відповідних документів. А також, щоб не виникло жодних перешкод і труднощів, намагайтеся втриматися в полі двох країн, в яких ви проводите програму і в яку дитина виїжджатиме. Дуже важливо читати форуми. Дуже важливо спілкуватися з батьками, які вже вивезли дітей, народжених сурогатними матерями, і отримати всю необхідну інформацію про можливі ризики, щоб запобігти їм.
