Ситуація з демографією та економікою в Україні на сьогоднішній день досягла критичної точки. Смертність перевищує народжуваність у чотири рази, і в найближчі роки цей показник може збільшитися до співвідношення 1 до 6 або навіть 1 до 8. Країна рухається до демографічної кризи, яка буде посилюватися без прийняття термінових і комплексних заходів. Основним виходом із цієї ситуації може стати розвиток міграційної політики, однак у суспільстві досі домінують консервативні погляди, що перешкоджають вирішенню проблеми.

Однією з ключових причин демографічної кризи в Україні є негативне ставлення до міграції. На тлі загального зниження народжуваності та старіння населення на одного працюючого невдовзі припадатиме сім пенсіонерів. Це загрожує подальшим зниженням рівня життя, зростанням бідності та погіршенням соціальної інфраструктури. Для порівняння, у минулому на одного пенсіонера припадало сім працюючих, що забезпечувало стабільність пенсійної системи.

Приклад розвинених країн показує, що мігранти можуть стати важливим драйвером економіки. У таких державах, як ОАЕ, мігранти формують значну частину ВВП, працюють у ключових галузях і приносять користь суспільству. Проте для цього потрібна чітко вибудувана державна політика. В Україні така політика наразі відсутня, а процес отримання громадянства залишається складним і корумпованим.

Українська система часто відштовхує іноземних інвесторів і мігрантів. Бюрократія, корупція та відсутність гарантій захисту прав роблять країну неконкурентоспроможною на світовому рівні. Іноземні компанії віддають перевагу роботі в інших країнах, таких як Польща, яка приваблює мігрантів і створює умови для бізнесу. В Україні ж до недавнього часу діяв мораторій на продаж землі іноземцям, що ускладнювало залучення інвестицій.

Криза не обмежується лише демографією та економікою. У країні спостерігається зростання кількості розлучень, відчуження між чоловіками та жінками, що негативно впливає на створення сімей. Соціальні мережі посилюють ці проблеми, формуючи нереалістичні очікування та руйнуючи традиційні цінності. У такій ситуації міграція може стати не лише економічним, а й соціальним інструментом для стабілізації суспільства.

Щоб міграція приносила користь країні, необхідні чіткі правила та автоматизовані механізми, які виключатимуть корупцію. Іноземні громадяни, які приїжджають до України, мають довести свою корисність, наприклад, відкриттям бізнесу або офіційним працевлаштуванням. Роботодавці зобов’язані сплачувати податки за своїх працівників, що збільшить надходження до бюджету.

Україні необхідно терміново переглянути своє ставлення до міграції. Без притоку нових людей країна може зіткнутися з ще важчими наслідками: скороченням населення до 30 мільйонів, подальшим зубожінням пенсіонерів та занепадом економіки. Лише об’єднання зусиль влади та суспільства може змінити цю ситуацію. Необхідно популяризувати міграцію, спрощувати процедури інтеграції іноземців і створювати умови для їх комфортного життя та роботи.

Міграція — це шанс не лише вижити, а й побудувати майбутнє для України. Якщо суспільство відмовиться від цього шляху, йому залишиться або змиритися з вимиранням, або самому ставати мігрантами в інших країнах.