Нещодавні події на московській біржі викликали подив і занепокоєння. Запозичення в юанях зросли з 50% до 250%, що вказує на серйозні економічні проблеми. У Китаї ставки запозичення в юанях складають лише 3%, тоді як у Росії, через санкції та валютні ризики, вони досягли неймовірних висот. Таке явище може свідчити про одне: Росія відчуває гостру потребу в китайській валюті або на ринку діє великий гравець, який не вірить у стабільність рубля.
На тлі цих подій Володимир Путін вирушив до Монголії, що може бути пов’язано з проєктом “Сила Сибіру 2” — газопроводом, який планується прокласти через Монголію до Китаю. Однак проєкт вже викликав скептицизм: Китаю, ймовірно, не потрібен додатковий газ із Росії, оскільки країна успішно диверсифікує джерела енергії, включаючи поставки з Туркменістану та розвиток альтернативних джерел, таких як сонячна енергія.
У світлі цих подій виникає асоціація з кризою 1998 року, коли дефолт був викликаний падінням цін на нафту та крахом фінансової піраміди на основі державних облігацій. Тоді держава залучала кредити під високі відсотки, що врешті-решт призвело до колапсу економіки та девальвації рубля.
Путін, схоже, виніс уроки з тієї кризи і прагне уникнути аналогічного сценарію, розуміючи важливість збереження довіри до фінансової системи. Однак поточний стан російської економіки, ослабленої санкціями та залежністю від експорту енергоносіїв, викликає побоювання. Загроза втрати валютних надходжень через припинення постачання російського газу до Європи стає реальністю, особливо з огляду на заяви Володимира Зеленського про завершення контрактів на транзит газу.
Для підтримки стабільності російське керівництво змушене вживати заходів, спрямованих на заспокоєння як фінансового сектору, так і населення. Однак поточні економічні показники та зовнішні політичні фактори свідчать про те, що ситуація залишається вкрай нестабільною. Рішення проблеми потребує глибшого перегляду економічної стратегії, можливо, через переговори та нові домовленості з ключовими міжнародними гравцями.
Росія опинилася в складній ситуації, і подальші дії визначать не лише майбутнє економіки, але й політичну стабільність у країні.
